Сарненські новини

Четверг
Лип. 12
Розмір тексту
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Жертва кохання

Поділитись посиланням на статтю Роздрукувати

Під розлогою вишнею, обвішаною достиглими плодами, сиділи жінки різного віку і спокійно говорили про життя. Те, що Ганну щось непокоїть, було дуже помітно. Бліде обличчя і сумні очі, схожі на море під час бурі говорили  самі за себе. Вона сиділа мовчки і ніби слухала розмову, та було видно, що думками далеко.

- Мамо, Вас до телефону! - гукнула з вікна старша донька. Не попрощавшись, Ганна пішла до будинку, вечорниці продовжились без неї. Присутні ще довго ділилися думками про дивну поведінку сусідки. Щось тривожило її, і це бачили всі. Коли діти запитували, чого сумна, адже навпаки мала б радіти за доньку, яка незабаром вийде заміж, відводила в бік очі і малювала різкими поглядами на стінах дивні картини. Довго мовчала, закам’яніли в голові думки про те, як зреагує зять на часті п’янки та бійки тестя. Жити ж доведеться під одним дахом.

Разом з чоловіком Ганна виростила трьох дітей. Молодість згадувати не хоче, бо нічого доброго в ній не було. Дружиною стала у 17 років. Дивувалися люди, що погодилася вийти заміж за хлопця з неблагополучної сім’ї, який і сам заглядав у чарку, казали, що долю свою руйнує власними руками. Не чула тих слів, та хіба винна, що покохала. Пригадує перше побачення з Володею, як сиділи у вишневому садку, вдихали аромати різнотрав’я. Тоді їм здавалося, що жити одне без одного не зможуть. Часто проклинає той день і годину, коли зустріла свого судженого. Краще б одиначкою була, аніж терпіти все життя знущання чоловіка-нелюда.

День їхнього весілля видався на славу. Сонце припікало, віяв прохолодний вітер, після обіду моросив дощ.

- Багаті будете, сам Господь сипле на вас скарби, промовила незнайома бабуся і пішла в намет.

- Дай Боже, хоч це і не головне, - відповіла наречена. Молоді були чудовою парою. Ганна, вдягнена у білосніжну сукню, виглядала стрункою, а голубі очі-озерця і підфарбовані вузенькі вуста, робили її чарівною. Володимир - високий, і дужий, гарної зовнішності парубок. Того дня рідні та друзі віншували їх, бажали сімейного щастя. Свекруха Галина Семенівна заявила про себе ще на заручинах, тож на весіллі гості не дивувалися її поведінці. Не звертала увагу на її витівки й Ганна, хоч та втручалася в особисте життя й вважала, що так правильно. Дуже скоро між Ганною та Володимиром почали назрівати серйозні суперечки і виникати проблеми. Часто з вини свекрухи. Через деякий час жінка відчула, що Володя повністю охолов до неї. Намагалася налагодити стосунки. та її зусилля були марними. Вона навіть і не здогадувалася, що найстрашніше чекає її попереду. Усе частіше чоловік почав приходити додому напідпитку. Часто заводив сварки через, буцімто, несмачну вечерю чи невправність у роботі. Кричав без зупину, погрожував фізичною розправою. Ганна плакала, та вдіяти нічого не могла. Її дивувало те, чому в усьому винна лише вона. Неодноразово благала його зупинитися. У відповідь чула одні обіцянки. Володя запевняв, що випив востаннє, та наступного дня все повторювалося. Про своє горе Ганна не розповідала нікому. Та люди й самі бачили, що коїться в сім’ї Власюків, співчували молодій дружині. Окремі казав, що хлопець пішов дорогою батьків. Нестерпно боліла душа, коли дізналася, що вагітна. У першому триместрі дошкуляв токсикоз. На п’ятому місяці вагітності стан здоров’я майбутньої мами раптово погіршився. Автомобіль швидкої допомоги, доставив жінку в лікарню. За словами медиків, погіршення самопочуття спричинила постійна напруга, хвилювання. У лікарню до Ганни Володя приїхав лише раз. Краще б узагалі не приїжджав, позаяк ледве тримався на ногах.

Пологи почались передчасно, тому народжувала вдома. Дякувати Богу, усе закінчилось благополучно, донечка з’явилася на світ здоровою. Не дуже гарно відзначив народження первістки батько. Додому прийшов опівночі, звалився з ніг посеред кімнати, там і заснув. Через деякий час Марійка сильно захворіла. Лікарі стверджували, що дитинка буде з вадами розвитку. Щоб врятувати її від невтішних прогнозів, мама робила все так, як радили лікарі. На щастя, дочка стала на ніжки і навчилася говорити.

До чоловіка Ганна повністю збайдужіла. Адже він постійно був п’яний, не цікавився сім’єю. Ним керувала оковита. Не минуло й два роки, як завагітніла другим. Картала себе, та совість не дозволила піти на злочин. Тож коли народився син, назвала Богданом і запевнила, що він - майбутній господар. Чоловік же від горілки не прочахав. Одного дня, перебуваючи в нетверезому стані, підійшов до колиски і хотів узяти на руки сина. Дружина не дозволила, боялася, щоб не впустив і не травмував. Тоді Володя уперше побив Ганну до нестями. Лупцював куди очі бачили, зупинився як знепритомніла. Коли до будинку зайшла свекруха, вжахнулася, бо обличчя невістки нагадувало баклажан, а очі були залиті кров’ю. До тями Ганна прийшла в реанімації. Струс мозку, перелом ребер таким був її діагноз. Додому не повернулася, переїхала з дітьми до матері. Не минуло й тижня, як Володя навідався до тещі. На диво, був тверезий. Він благав дружину повернутися, щиро просив пробачення і запевняв, що чинити так більше не буде. Повірила, бо не втратила віру в те, що матиме щасливу сім’ю. Того ж дня перевезла речі, про що наразі шкодує. Чоловік зумів протриматися лише кілька місяців, а там знову пішли тижневі запої. Усе терпіла, розуміла, що такий її хрест. Та й до батьків соромно було повертатися. У 25 років виглядала на 15-річну дівчинку, адже щодня віддано працювала, обробляючи землю, пораючись по господарству.

Тяжко було молодій господині і мамі, та цього не розуміли чоловік і свекруха. Відмовлялися навіть дітей доглядати. Коли завагітніла третьою дитиною, Володя наголосив, якщо не зробить аборту, зведе її зі світу. У сім’ї були нестатки, щоб вбити рідну дитину, пішла до матері просити гроші. Не дала, мовляв, двом є що їсти і третьому буде. Так на світ народилась Надійка, вся в батька, навіть голос такий, як у нього. Дісталося жінці від Володимира коли приїхала з пологового будинку. Вона ж постійно говорила йому, що зробила аборт. Дивно, але за горілкою він не помічав вагітності дружини.

Життя Ганни з цією людиною - справжнісіньке пекло. Не любить вона свого чоловіка, хоч і прожили разом 20 років. У своїх 45 він схожий на діда. Особливо тяжко їй було, коли Володя прислухався до людей, які говорили йому, що Ганна має другого. У таких випадках він дичавів, знущався з дружини і дітей. Хотіла покинути його, адже не був турботливим батьком і коханим чоловіком та боялася осиротити дітей. Насправді при такому батькові вони є сиротами, можливо без нього їм жилося б спокійніше. Адже він ніколи не виявляв до них батьківської любові.

До весілля залишилось кілька місяців. Ганна донечці надбала, хоч і не піде в невістки. Зять спокійний, веселої вдачі парубок. Щодня Ганна просить Всевишнього, щоб врозумив чоловіка і щоб діти знайшли в їхньому домі притулок. З часом, можливо, зведуть власний.

Ольга ЛОТОЦЬКА  

Прокоментувати цю новину:

Оскільки Ви ще незареєструвались на нашому сайті, то для того щоб надіслати прокоментувати Вам потрібно ввести перевірочний код:

????

Highslide JS Highslide JS

Меню користувача

Вибачте, ви неавторизовані

Статистика

Новин : 239
Коментарів : 19
Користувачів : 891