Сарненські новини

Вівторок
Кві. 24
Розмір тексту
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Мучениця

Поділитись посиланням на статтю Роздрукувати

На околиці села, серед мальовничої природи, сиротою стоїть обгорілий будинок. Покрівлі нема, лише стіни чорні, як смола, подвір’я заросло бур’яном. Щовечора впродовж десяти років туди приходить немолода жінка. Чорна хустка, яку постійно носить, свідчить, що горе спіткало її на життєвому шляху. От і сьогодні прийшла, аби зросити слізьми землю, де втратила єдину доньку. Сумна, очі, наче в тумані. Прохолодний вітер куйовдив сиве волосся, яке раз по раз ховала під хустину. Десять років на вустах горем убитої жінки не з’являлась посмішка.
…Ольга Карпівна ще в дитинстві втратила батьків. Тоді не розуміла, що вони найдорожчі люди, та вже після похорону відчула гіркий присмак сирітського життя. Дівчинку забрав на виховання дядько, в якого було п’ять рідних дітей. Він часто кричав на неї, навіть бив. У розпачі втікала в поле за село. Плакала годинами, та, заспокоївшись, знову поверталась у чужий дім.
По-материнському ставилась до неї тітка Марія, яка шкодувала племінницю. Коли пішла в школу, подружилась з однолітками, з якими проводили вільний час, лише тоді й забувала про життєві негаразди. Вдягалась Ольга бідно, доношуючи речі двоюрідних сестер. Її голівку ніколи не прикрашали білі бантики, про які постійно мріяла.
Закінчивши школу, пішла в колгосп у ланку, бо про подальше навчання не було й мови. Тоненькими пальчиками вміло тримала сапку й ви-сікала будяки. Від тяжкої щоденної праці пухли руки, а поскаржитись не мала права, та й не було кому. Коли подружки почали ходити на танці, лишалась дома, хоч думками завжди була з ними. Мріяла вдало вийти заміж, мати щасливу родину, та не судилося. Її судженим став 40-літній Степан, який уже був одружений. Якось, перебравши оковитої, він так побив свою першу дружину, що ледве повернули до життя. Вона покинула його, бо відчувала - наступного разу не        врятують.
Степан мав добротний будинок, роботящі руки, але часто заглядав у чарку й ніколи не проявляв до Ольги любові, а вона так мріяла про справжні почуття та сімейний затишок. Він брав її силою, понівечене тіло боліло тижнями, та перечити чоловіку боялася. Щодня бив так, що сусіди збігалися. У гніві кричав: «Втечеш - знайду і вб’ю! Мені нічого втрачати». За кілька років страждань тендітне дівча зовсім змарніло. Думала, не буде дітей, а Господь звелів мати. Плакала, коли дізналась, що вагітна, бо розуміла, що батько не обігріє любов’ю дитину. Особливо тяжко було, коли карав кулаками. Молила Господа, щоб дав сили витримати його знущання. Коли народила, на очах бриніли сльози радості, бо яке ж то щастя мати доньку. Степан же незлюбив її одразу, ніколи не підходив до колиски, лише дивився сердито та мовчав.
Роки минали. Дівчинка підросла, навчилася ходити. Вона боялася тата, а коли приходив напідпитку, ховалася за маму. Степан чи не кожного вечора бігав за дружиною із сокирою, не соромився й сусідів. А коли повертався в будинок, рубав шафи й стільці. Якось на день народження доньки Ольга купила їй сукню та солодощі. Відсвяткувавши, рано лягли спати. Чоловік, як завжди, затримався. Цілий день жінка відчувала на душі неспокій, думала, через втому, а біда стояла за плечима. Опівночі прокинулась від крику дитини й жахнулась: сусідня кімната була наповнена клубами диму. Встигла вхопити в обійми доньку, різким ударом вибила шибку, щоб покинути палаючу будівлю, але там стояв Степан, тримаючи в руках сокиру. Він кричав, наче божевільний: «Ти кажеш, що живеш у пеклі? Ось тобі справжнісіньке пекло!». Ольга побігла до дверей, він услід за нею. Що було далі, не пам’ятає, не знає, чому постраждала донька, а не вона. Лікарі довго боролися за її життя, та врятувати не змогли. Донька часто приходить до неї в снах. Та не бачить у них Ольга чоловіка. Після жахливої ночі його забрали до виправної колонії, де спокутує гріхи.

Валентина ПАВЛУШКО,
с. Вири.
  

Прокоментувати цю новину:

Оскільки Ви ще незареєструвались на нашому сайті, то для того щоб надіслати прокоментувати Вам потрібно ввести перевірочний код:

????

Highslide JS Highslide JS

Меню користувача

Вибачте, ви неавторизовані

Статистика

Новин : 239
Коментарів : 19
Користувачів : 891