Жито, жито - згадка літа,
Простяглося на весь луг,
Сонцем колоски зігріті,
Гомонять під серця стук.
Вогненне, золотокосе жито здавна було символом одного із найбільших християнських свят - Івана Купала.З ним пов’язано багато народних вірувань і традицій. Вважалося, коли ввечері на Івана Купала зайти в жито, обов’язково потрібно мати при собі полин, щоб відлякати нявок, котрі так і бажають вас залоскотати зірвати один колосок, на який потрапляє промінець призахідного сонця, скупати його в річці, й окропити сім’ю, збудуться всі найпалкіші бажання. Свято Купала символізує велике кохання, і плідну родючість. На цей празник усі звірі розмовляють про сховані скарби і таємниці, та підслуховувати їхню мову - великий гріх. Опівночі всі квіти, від яскраво - рожевих мальв -, до сонячно - жовтого , загадкового дивосил - зілля - перешіптуються, та вбираються в срібнодзвону росу. Говорять, якщо нею вмитись до сходу сонечка - красного в ніч на Івана Купала, впродовж року сімейна скарбниця буде тільки поповнюватись. Дерева заливаються золотим місячним сяйвом цієї пори, і можуть гуляти де їм заманеться, та в них є ще й робоча місія, що дається їм раз на рік, стукати у віконце та будити тих людей, хто спить у цю дивовижну ніч, а не стрибає через Купальське багаття, набираючись здоров’я. Отож якщо ви їх побачите , не лякайтеся, а то в багатьох, звичайно, побіжать мурашки по спині, а просто одягніться швиденько , стукніть три рази в шибку, і дерево зникне, ставши на своє попереднє місце, а вам потрібно неодмінно завітати на святкування.
Дівчата в Купальську ніч ворожать на кохання, пускаючи озером віночки, їх слід було сплітати із запашних липневих квітів : гордого, легендарного любистку - символа взаємної любові, ароматної м’яти - знаку дівочої краси та чистоти, чарівної мальви, що у давніх народних традиціях віщувала глибокі родинні зв’язки, зеленого рясту - символу життя, синіх волошечок , що символізували закохані очі дівчини, колосків жита - свідченню щасливого подружнього життя. Віночок , сплетений із купальських квітів - душа та серце Поліського краю.
Якщо напередодні свята народжувалась дитина та, дівчинку купали у відварі з м’яти, щоб була такою ж вишуканою та запашною, і любистку, щоб була красивою , рум’янощокою, хлопчика - у відварі з кори дуба , щоб був таким же струнким і мужнім, та наварі з дивосил - зілля, щоб мав велику красу та грандіозну силу.
Ось я і сплів вам віночок Купальських традицій, носіть на здоров’я!
Петро Катеринич, с. Любиковичі.
