Сарненські новини

Середа
Кві. 25
Розмір тексту
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size
Головна Економіка На підприємствах районуБудні й успіхи Клесівського держлісгоспу

Будні й успіхи Клесівського держлісгоспу

Поділитись посиланням на статтю Роздрукувати

Площа одного з найбільших лісгоспів Рівненщини - Клесівського - становить 54,63 тис. га, з них засаджено лісом 46,5 тис. га. У лісових масивах найбільше хвойних дерев (78%). Тут сумлінно працює великий колектив чисельністю понад 600 чоловік, а у виробничу структуру підприємства входять лісопункт, нижній склад, деревообробна філія, дев’ять лісництв. 

Головний інженер лісгоспу Михайло Ониськевич каже, що в колективі трудиться багато майстрів лісової справи. У копітких буднях вони чесною високопродуктивною працею з року в рік досягають успіхів, нарощують обсяги виробництва, ведуть планомірну лісовідновлювальну роботу. Відтак і добробут, зокрема заробітки працюючих, зростають. Продукцію клесівських лісівників добре знають і цінують не лише в Україні, а й за кордоном. Дбайливе, дійсно господарське ставлення до лісових багатств, уміле їх використання є зразком турботи про економічний розвиток ріднокраю, держави в цілому. 


У лісництвах дбають про майбутнє. Кожне з лісництв підприємства має парники, де вирощують садівний матеріал, який згодом переносять на ділянку, а з часом саджанці реалізовують чи використовують для лісовідновлення. Інженер з лісовідновлення Анатолій Мелещук показав у Любонському лісництві парник з 9 тисячами маленьких живців ялини, туї, ялівцю, самшиту вічнозеленого. Поряд ділянка, на ній уже вони значно вищі. Доглядає за саджанцями робітниця Галина Коваль. Вона привітно зустрічає нас і каже:

- Опікуюсь ділянкою, як на власному городі, аби деревця скоріше набирали сили. А в спекотну погоду чергую на вишці, дивлюсь, чи немає в лісах загорянь. 

На металевій, у декілька десятків метрів вишці у пожежонебезпечний період чергують працівники й спостерегають за масивами чотирьох лісництв. Прикро, але понад 90% випадків пожеж пов’язані з недбалістю людей: то кинуть незагашене вогнище, недопалок, не думаючи про можливі величезні втрати лісгоспу та шкоду природі від вогню. Тому лісничий Віктор Тимошицький постійно тримає на контролі питання збереження масивів від пожеж. 

Любонське, як і інші лісництва, має свої особливості в структурі насаджень, благоустрої території. Скажімо, тут є рукотворний ставок з острівцем посередині, де планують поставити альтанку. А в Клесівському лісництві, куди поїхали пізніше, чудовий парковий ансамбль декоративних насаджень ялівця, туї, ялини, який створив, прикраснив дерев’яними статуями казкових персонажів ветеран підприємства Олексій Ворон. Помічник лісничого Василь Худяков не тільки охоче пояснив, як проводять заходи з лісовідновлення, а й повідомив, що тут організовують екскурсії для юні, гостей селища, наречені проводять весільні обряди. Колектив лісництва на чолі з Юрієм Абрамовичем дбає і про заліснення пустирів, відновлення насаджень продуктивних порід - сосни, дуба й інших, і про естетику території біля адмінприміщення. 

І у Федорівському лісництві закладено базисне шкільне відділення декоративних рослин чисельністю в десятки тисяч. У Чабельському лісництві гордяться заказником могутніх дубів. Стоїть у Клесові біля лісництва дерев’яна статуя старого діда, який держить лист з написом «Я ліс - запорука вашого здоров’я. Бережіть мене!». Цей заклик стосується кожного, хто приходить у зелені шати працювати чи відпочивати. Зони відпочинку в лісах Клесівського лісгоспу є найкращими в державі, про що засвідчують їх перемоги у всеукраїнських конкурсах-оглядах.


Важку роботу - на «плечі» механізмам

На нижньому складі кипить робота з розвантаження лісовозів і навантаження лісу-кругляку в залізничні вагони для відправки замовникам. Стропальники тільки чіпляють і відчіплюють сталеві троси з купами колод. Утім, й інші роботи не тільки в цьому підрозділі лісгоспу, а й у лісі механізовано. Анатолій Мелещук приводить нас до маніпулятора шведського виробництва «ВЕЙМЕР», який працює для економії на базі двигуна автомобіля ЗІЛ-131. Водій і він же оператор Микола Згурський вправно завантажує короткомірною деревиною крупнотоннажні платформи. Якщо минулоріч маніпуляторів було чотири, то нині вже вісім. Керівництво лісгоспу придбало імпортне дороге обладнання, аби на сто відсотків механізувати важкі роботи в лісі, які раніше змушені були виконувати за сумісництвом вальники лісу, лісоруби, трелювальники. 

Виконуюча обов’язки начальника нижнього складу Галина Чорноус працює тут 35 років. Вона каже, що продукція на підприємстві не залежується. Її відправляють залізницею автомобільним транспортом. Уміло, без поспіху й зайвих слів керує цим процесом її молодша колега майстер Валентина Сидорчук. Швидкість вантажних робіт тут збільшують завдяки поліпшенню технологій сортування деревних порід. Вдячні в колективі за сумлінну працю водіям Григорію Котку, Володимиру Цимбалісту, Віталію Котку. А замовникам на експорт ійдуть різні породи, і, що цікаво, - продукція з відходів, виробництво якої налагоджено в цеху переробки тонкомірної деревини.


Не в грубку, а на експорт

Раніше тонкомірну деревину (обрізки завтовшки 2-5 см) використовували на паливо, в грубки чи плити осель місцевих мешканців, трудівників підприємства. З газифікацією селища попит на неї упав і в лісгоспі вирішили з такої сировини виготовляти технологічну тріску (щепу), яку відправляють на переробку в Костопіль. А ще в цеху, де начальником Кузьма Жіноцький, з відходів налагодили випуск продукції для замовника з Польщі.

- Обсяги переробки деревини постійно зростають, - каже начальник цеху, - відтак і відходів багато. Тому домовилися про співпрацю з польською фірмою «Алекс», яка поставила обладнання, і вже восьмий рік з тонкомірної деревини виробляємо продукцію на експорт. Попит на неї зростає. Щорічно збільшуємо виробництво на 10-12 відсотків. 

До слова, Кузьма Хіноцький є беззмінним керівником цього виробництва. З початку року продукції з відходів деревини виробили на 525 тисяч гривень, значно більше, ніж торік за цей період. Щомісяця по 150 кубометрів ролболдерів, штахетнику, кілків тощо відправляють на експорт полякам.

Швидко та продуктивно працює за верстатом Любов Згурська. Ще в числі кращих виробничників називають бригадирів Леоніда Жилка, Наталію Жигадло, слюсаря Анатолія Боровика. Утім, і традиційний асортимент продукції Клесівського лісгоспу: пиломатеріали, щити столярні, обрізні і необрізні, приштабові кілки й інше - користуються значним попитом в Україні та за її межами. Тож не дивно, що за обсягами реалізації продукції, як і за рівнем відтворення лісів, Клесівський лісгосп посідає одне з провідних місць у лісовій галузі держави.


Виробничі плани перевиконують, зарплата - зростає

Щодо лісовідновлення, то при плані 307 га за півроку посіяли, посадали ліс на 374 гектарах. Рубок з догляду (освітлення, прорідження масивів для кращого росту цінних порід дерев) теж провели з перевиконанням планових показників - на 20%. Зокрема провели захисне лісорозведення на 50 га, посіяли лісовий розсадник на 4,2 га, заклали шкільне відділення в кількості 35,4 тис. рослин або 141% до плану. Майже в півтора раза до прогнозованого показника заготовили лісового насіння - 355 кг, а також підготували грунт для посіву втричі більше, ніж передбачали - на 90 га. Головний економіст лісгоспу Марія Абрамчук підсумовує зроблене в цифрах, а за ними - копітка щоденна праця великого колективу. Так, заготівля деревини за півріччя становила 62,3 тисячі кубометрів, що на 7,2 тисячі більше запланованого. Обсяг реалізації продукції зріс за 7 місяців до 25 млн. 342 тис. грн., або на 3 млн. 22 тис. перевершив плановий і на 18% минулорічний показник.

Найбільш вагомий внесок у спільні досягнення зробили колективи деревообробної філії (начальник Юрій Сушко), де збільшили виробництво продукції на 24%, нижнього складу (начальник Петро Твердий) і Клесівської лісодільниці під керівництвом Ігоря Зінькова. Як наслідок виробничих успіхів - зростає заробітна плата трудівників лісгоспу. За 7 місяців ц.р. середньомісячна зарплата по підприємству сягнула 2259 грн., торік за цей період її розмір був 1445 грн. Обсяг реалізації продукції на одного працівника на початок серпня в грошовому еквіваленті зріс на 5 тис. грн. і становить 35105 грн.

Відповідно збільшилися надходження від підприємства в бюджети всіх рівнів, до Пенсійного фонду. За сім місяців, наприклад, до держбюджету сплатили 1,203 млн. грн., до місцевого - 1,533 млн. грн. У Пенсійний фонд України Клесівський лісгосп перерахував 3 млн. 359 тис. грн., до фондів соціального страхування - 612 тис. грн. Так клесівські лісівники трудяться не лише задля свого добробуту, а й зміцнюють економіку держави. Це є справжній дієвий прояв патріотизму, тому свято Незалежності для них нехай дійсно наповниться радістю, щастям від чесно виконаного обов’язку перед Вітчизною.

Анатолій КАРДАШ  
  1. - Валентин Згурский

    Вітаю Вас пане Анатолію.
    Пише Згурський Валентин Адамович з Києва.
    Працюю над історією роду Згурських.
    У Вашій статті “Будні й успіхи Клесівського держлісгоспу” за Вівторок, 21 Серпень 2007 згадуються дві особи Миколай та Любов Згурські.
    Був би Вам вельми вдячний за допомогу встановити зв’язок з вищезгаданими особами.
    З повагою, Валентин Згурський.

    Відповісти на цей коментар

Прокоментувати цю новину:

Оскільки Ви ще незареєструвались на нашому сайті, то для того щоб надіслати прокоментувати Вам потрібно ввести перевірочний код:

????

Highslide JS Highslide JS

Меню користувача

Вибачте, ви неавторизовані

Статистика

Новин : 239
Коментарів : 19
Користувачів : 891